Найнеприємніша думка після «Уявного друга» проста: дитячі вигадки інколи повертаються не як спогад, а як образа, що чекала свого часу. У фільмі Джеффа Водлоу саме це відчуття працює найкраще — знайомий простір дому раптом стає чужим, а м’які, майже невинні речі набувають тривожного сенсу. Головна героїня повертається до будинку свого дитинства й поступово розуміє, що уявний друг, якого вона колись залишила позаду, нікуди не зник. І він явно не готовий пробачити.
Стрічка грає на межі містичного жаху, детективної загадки й сімейної тривоги. DeWanda Wise добре тримає емоційний центр історії, а поруч із нею працюють Taegen Burns, Pyper Braun, Betty Buckley та Tom Payne. «Imaginary» не намагається бути надто жорстким — вікове обмеження 13+ це відчутно задає, зате фільм чіпляє самою ідеєю: що, якщо дитяча фантазія мала власну волю? Це історія про повернення туди, де все мало бути давно закрито. Настрій тут нервовий, сутінковий і з легкою присмаком кошмару з дитячої кімнати.