Найсмішніше у «Водоноші» те, що герой, якого всі звикли не помічати, раптом виявляється найнебезпечнішою силою на футбольному полі. Bobby Boucher носить воду для студентської команди, терпить насмішки й живе під надто пильним оком мами, але одного дня його дивна, майже неконтрольована лють знаходить дуже точне застосування — у жорстких, майже карикатурних захватах суперників. Frank Coraci знімає цю історію без зайвої серйозності: тут спорт працює як майданчик для абсурдного гумору, а не як пафосна драма про перемоги. Adam Sandler грає на межі гротеску, Kathy Bates додає фільму окремий заряд своїм колоритним образом, а Henry Winkler і Jerry Reed добре підтримують цей хуліганський ритм. Стрічка 1998 року не маскує свою простоту, зате чесно видає саме те, за чим до неї йдеш: кумедні дивацтва, трохи хаосу, трохи спортивного азарту і дуже впізнавану американську комедійну енергію кінця 90-х. Настрій тут легкий, бешкетний і трохи безглуздий у найкращому сенсі.