Найсмішніше в «Щасливих номерах» те, як дрібна жадібність раптом починає виглядати майже буденною — ніби це ще один пункт у прогнозі погоди. У Нори Ефрон вийшла кримінальна комедія з дуже приземленим, навіть трохи їдким настроєм: тут не романтизують аферу, а показують, як швидко симпатичне телевізійне обличчя може загрузнути в брудній історії. Джон Траволта грає місцевого синоптика, який вирішує провернути махінацію з лотереєю, і саме його самовпевненість запускає весь ланцюг незручних, абсурдних і дедалі небезпечніших подій. Поруч — Ліза Кудроу, Тім Рот, Ед О’Нілл, Майкл Рапапорт: кожен додає цій історії нерву, незграбності й відчуття, що план від самого початку був приречений. Фільм 2000 року, знятий у Франції та США, працює не як глянцевий капер, а як кумедна історія про людей, які захотіли надто багато й надто швидко. IMDb 5.1 тут навіть трохи інтригує: стрічка справді дивна, але в цій дивності є свій смак. Настрій — іронічний, колючий і з легкою присмаком хаосу.