Найцікавіше тут те, як стара сімейна травма раптом зчіплюється з майже анекдотичною кримінальною халепою. У «Штаті самотньої зірки» молодий механік із Техасу намагається витягти недолугого родича з історії з мафією, але паралельно поруч крутиться ще один болючий вузол: убивця його батька, який уже 20 років сидить у в’язниці після дитячих свідчень героя. І саме це додає фільму нерву, якого не чекаєш від легкої на вигляд комедії.
David Semel знімає все без зайвої поважності: пилюка, дороги, провінційний Техас, дивакуваті знайомі й відчуття, що будь-яка дурниця може раптом обернутися великою проблемою. Joshua Jackson добре тримає цю інтонацію — не герой бойовика, а звичайний хлопець, якому доводиться розгрібати чужі й власні помилки. Поруч Jaime King, Matthew Davis, Ryan Hurst і John Mellencamp додають історії потрібної шорсткості. Це кримінальна комедія не про блискучі афери, а про хаос, випадковості й людей, які постійно запізнюються на пів кроку. Настрій у стрічки іронічний, трохи розхристаний і по-своєму теплий.