Найсмішніше в «Клерках 2» те, як дорослі люди вперто поводяться так, ніби застрягли десь між зміною на касі й підлітковими суперечками про все на світі. Після неприємного повороту долі Данте й Рендал опиняються в Mooby’s — фастфудному царстві з пластиковою усмішкою, де їхні розмови, жарти й взаємні підколи звучать ще абсурдніше. Kevin Smith знову запускає цей словесний хаос на повну: тут багато грубуватого гумору, провокаційних діалогів і тієї самої безсоромної балаканини, за яку серію або обожнюють, або вимикають на пів години. Але під усім цим добре видно інше — втому від рутини, страх подорослішати й дивне відчуття, що життя вже мало б кудись зрушити. Brian O'Halloran і Jeff Anderson чудово тримають стару хімію, а Rosario Dawson додає фільму тепла й живої енергії. IMDb 7.3 тут виглядає чесно: це не просто набір жартів, а дуже впізнаване кіно про людей, які ховають розгубленість за сарказмом. Настрій у стрічки хуліганський, розкутий і трохи ностальгійний.