Найцікавіше у The Last Time — як ділова хватка раптом починає скидатися на кризу середнього віку, а флірт із новим життям швидко набуває небезпечного присмаку. Майкл Кітон тут грає продавця, який давно навчився жити на автоматі: впевнено, цинічно, з правильною посмішкою. Поруч з’являється герой Брендана Фрейзера — новачок із Середнього Заходу, що тільки звикає до ритму Нью-Йорка, офісних правил і людей, які говорять одне, а думають зовсім інше. І коли між ними стає жінка, яку грає Amber Valletta, історія починає рухатися не туди, куди спершу очікуєш.
Фільм Майкла Калео працює на стику іронії, нервової драми й майже хижого трилера. Тут багато розмов, поглядів і дрібних жестів, за якими ховаються амбіції, втома й бажання вирватися зі свого сценарію. Michael Keaton особливо точний у ролі людини, що раптом відчуває смак до змін, хоча ці зміни можуть дорого коштувати. Це стрічка з дорослою інтонацією, гіркуватим гумором і настроєм вечірнього міста, де за блиском вітрин завжди відчувається тривога.