Найцікавіше в «Руйнівниках» — як звичайний дім, куплений для нового початку, поступово перетворюється на місце, де кожна дрібниця звучить підозріло. Dictynna Hood знімає цю історію дуже близько до людей: без гучних ефектів, зате з постійним відчуттям, що під спокійною розмовою ховається щось недомовлене. Dawn і Dave переїжджають ближче до села, де він виріс, мріючи про сім’ю, але поява брата, який повернувся після років в армії, змінює тон усього, що ми бачимо. І справа тут не в різких поворотах, а в тому, як повільно оголюються старі тріщини між близькими людьми.
Claire Foy грає дуже точно: її героїня ніби весь час намагається вловити, чого їй не договорюють. Benedict Cumberbatch тут стриманий, майже замкнений, і саме це працює найсильніше. Shaun Evans додає нерву й непевності, через які сімейна драма стає майже болісно інтимною. Це британське кіно 2011 року не поспішає й не підштовхує емоції, а дає їм осісти. Після перегляду залишається тривожний, тихий настрій із присмаком недовіри.