Найцікавіше в «Сексоголіку» не самі скандали, а те, як легко дорослий, успішний і зовні впевнений чоловік перетворює власне життя на руїну — майже буденно, без гучних катастрофічних жестів. У цьому й сила Solitary Man: фільм 2009 року дивиться як гіркувата, місцями дуже смішна, а місцями незручна історія про саморуйнування, марнославство і страх старіти. Герой Майкла Дугласа — автомобільний магнат, який уже не контролює ні бізнес, ні стосунки, ні власні імпульси. Поруч із ним — чудовий акторський склад: Susan Sarandon, Jesse Eisenberg, Danny DeVito, Mary-Louise Parker, і кожен додає цій історії потрібний відтінок — іронію, втому, образу або розгубленість. Тут є мелодраматичні ноти, але без солодкавості; комедія теж працює не як розвага, а як спосіб показати незручну правду про героя. «Сексоголік» не намагається виправдати свого персонажа, зате чесно показує, як романтичні й ділові помилки тягнуть його все нижче. Після перегляду залишається настрій легкої гіркоти, втоми й дуже людської незручності.