Найцікавіше в «Просто кров» — не сам злочин, а те, як дрібна підозра й ревнощі повільно зсувають реальність з місця. У задушливому техаському містечку, де барний неон світить брудніше, ніж мав би, будь-яке неправильне рішення тягне за собою наступне — ще гірше. Власник занедбаного бару дізнається про роман дружини з одним із працівників і запускає схему, яка дуже швидко виходить з-під контролю. Далі все тримається на брехні, хибних висновках і фатальних помилках, коли герої бачать лише частину картини й діють навпомацки.
Фільм 1984 року працює саме завдяки цій нервовій невизначеності. John Getz, Frances McDormand, Dan Hedaya, M. Emmet Walsh і Samm-Art Williams грають так, що кожен погляд або пауза важать не менше за слова. IMDb 7.5 тут виглядає цілком заслужено: це кримінальна драма з холодним присмаком трилера, де насильство не прикрашають, а абсурд народжується з людської жадібності та страху. Після перегляду лишається липкий, тривожний настрій — ніби ніч у придорожньому барі ніяк не закінчиться.