Найсмішніше й водночас найдивніше в «Норбіті» те, як романтична історія тут постійно врізається в грубий, майже карикатурний хаос. Головний герой — тиха, м’яка людина, яка давно звикла жити не своїм життям, і саме на цьому контрасті фільм будує більшість сцен. Коли в його буднях з’являється жінка, поруч із якою він нарешті бачить інше майбутнє, починається низка незграбних, подекуди абсурдних спроб вирватися з власної пастки.
Brian Robbins знімає все без делікатності — з гучними жартами, перебільшеними характерами й комедією на межі фолу. Eddie Murphy тут задає тон усьому фільму: пластикою, інтонаціями, вмінням робити сцену незручною і смішною одночасно. Поруч із ним Thandiwe Newton додає історії теплішого, майже казкового відтінку, а Terry Crews вривається з тією енергією, яку неможливо не помітити. IMDb у стрічки скромний — 4.3, але її дивляться не за тонкість, а за відверто хуліганський настрій. У підсумку це галаслива, трохи божевільна комедія з романтичним присмаком і легким, пустотливим настроєм.