Найболючіше в «Зламаних» — те, як велика трагедія народжується з дрібних щоденних тріщин: чужого крику за стіною, дитячого страху, випадкового жесту, який уже не можна повернути назад. Rufus Norris знімає британське передмістя без прикрас — тихі вулиці, звичайні будинки, знайомий побут, у якому напруга накопичується майже непомітно. І саме тому фільм б’є сильніше.
У кадрі переплітаються життя трьох родин, а дивимося ми на все ніби з висоти дитячого погляду. Eloise Laurence дає цій історії крихкість і чесність, Tim Roth додає стриманої, дуже людяної присутності, а Lily James з’являється в середовищі, де кожен ніби намагається втримати рівновагу, хоча земля давно йде з-під ніг. Це драма з мелодраматичним нервом, але без нав’язаних емоцій: тут важливі паузи, погляди, незручне мовчання.
«Broken» 2012 року має IMDb 7.2 і цілком заслужено звучить як кіно, що не поспішає з висновками. Воно уважне до вразливості, жорстокості й самотності, які живуть зовсім поруч. Після перегляду лишається тихий, гіркий настрій і відчуття крихкості всього навколо.