Найприємніше тут те, як випадкова зупинка на пляжі у Флориді раптом перетворюється на маленький бунт проти правил, паперів і чужого уявлення про «нормальне» життя. «Іди за своєю мрією» — легка, трохи бешкетна стрічка 1962 року, де Elvis Presley грає хлопця з родини мандрівників, що облаштовується просто на узбережжі й не дуже розуміє, чому комусь це має заважати. Звідси й народжується головний конфлікт: безтурботність і здоровий глузд одних стикаються з упертістю місцевого бюрократа.
Фільм рухається невимушено: комедійні сцени не тиснуть, романтична лінія з’являється м’яко, а музичні номери вписані так, ніби вони тут виникають самі собою. Поруч із Преслі добре працюють Arthur O'Connell, Anne Helm, Joanna Moore та Jack Kruschen — завдяки їм історія не зводиться лише до зіркового шарму головного героя. Режисер Gordon Douglas тримає все в простому, сонячному ритмі, без зайвого пафосу. Це кіно лишає по собі відчуття теплого морського дня, де проблеми ще існують, але дивитися на них хочеться з усмішкою.