Найсмішніше тут навіть не Париж і не кінозірка поруч, а сам експеримент: чи можна бодай на кілька днів приборкати солдата, який надто охоче заграє з усіма навколо. У «Ідеальній відпустці» Blake Edwards бере майже фарсову ситуацію й розігрує її легко, з тією самою голлівудською пружністю, де романтика постійно перечіпається об дисципліну, ревнощі й публічний образ. Tony Curtis чудово почувається в ролі самовпевненого капрала, якому випав приз, про який мріяли його товариші, застряглі на Північному полюсі. Janet Leigh додає історії іскри й характеру: її героїня не просто супроводжує відпустку, а фактично стежить, щоб усе не злетіло з рейок. Поруч з ними з’являються Keenan Wynn, Linda Cristal та Elaine Stritch, і завдяки цьому фільм не замикається лише на одній романтичній лінії. Це стрічка 1958 року, де комедія працює через темп, дотепні зіткнення характерів і трохи старомодний шарм. Настрій у неї легкий, грайливий і сонячний, із присмаком великої відпустки, яка явно пішла не за планом.