Найцікавіше в «Супер» те, як боляче й незграбно тут виглядає сама ідея героїзму. James Gunn не грається в красивий комікс: він бере звичайного чоловіка, якого грає Rainn Wilson, і кидає його в брудну, нервову реальність, де добрі наміри зовсім не роблять тебе супергероєм. Коли дружина героя потрапляє під вплив наркодилера, він вигадує собі альтер его — Crimson Bolt — і виходить «рятувати» світ без навичок, без харизми, зате з фанатичною впертістю.
Фільм працює на дивному балансі: тут є кримінальна історія, чорний гумор і раптово жорсткі сцени, після яких сміх застрягає десь посеред горла. Elliot Page додає хаосу й енергії, Liv Tyler і Kevin Bacon добре підсвічують, наскільки перекошеним стає цей саморобний хрестовий похід. «Super» 2010 року не романтизує насильство і не прикрашає помилки свого героя — навпаки, показує, якою тонкою буває межа між відчайдушним вчинком і повним зсувом. Настрій у стрічки колючий, дикий і місцями відверто тривожний.