Найцікавіше в «Багатих дітках» те, як дорослі тут виглядають розгубленішими за власних дітей. Нью-Йорк кінця 70-х, заможний Верхній Вест-Сайд, розлучені батьки, нові стосунки, образи, ревнощі — і посеред усього цього двоє 12-річних, які намагаються зрозуміти, що взагалі відбувається з родиною, любов’ю і ними самими. У Robert M. Young вийшло кіно дуже точне за інтонацією: воно дивиться легко, майже як побутова комедія, але під цією легкістю постійно відчувається дитяча вразливість. Trini Alvarado і Jeremy Levy грають без награності, через дрібні жести й погляди, тому їхня дружба, незручність і раннє дорослішання відчуваються особливо чесно. Поруч — Kathryn Walker, John Lithgow і Terry Kiser, які додають історії нерву й живої непередбачуваності. «Rich Kids» не драматизує понад міру і не намагається все пояснити словами: тут важливі паузи, інтонації, дивні сімейні вечері й моменти, коли дитина раптом бачить світ без ілюзій. Настрій у стрічки м’який, трохи іронічний і з легкою меланхолією.