Найцікавіше в «Проєкті Ікс» не секретна база і не військові експерименти, а те, як швидко легка, майже авантюрна інтонація змінюється тривогою. Фільм Джонатана Каплана 1987 року починається з інтриги навколо закритої програми ВПС США, куди потрапляє молодий пілот у виконанні Matthew Broderick, і поступово підводить до дуже незручних запитань про межу між наукою, наказом і совістю. Поруч — героїня Helen Hunt, а ще шимпанзе Willie, Okko і Karanja, без яких ця історія не мала б такої емоційної сили. Тут є і комедійні нотки, і фантастичне припущення, і нерв трилера, але найкраще працює людська реакція на те, що спершу здається просто дивним службовим завданням. «Project X» не поспішає, зате влучно вибудовує недовіру до всього, що приховують за табличкою «цілком таємно». Це стрічка з м’якою зовнішністю й доволі гострим внутрішнім конфліктом. Після перегляду лишається змішаний настрій: теплий, сумний і трохи тривожний.