Рідко буває, що джерелом хаосу стають одразу мільйон доларів, кістка динозавра і ручний леопард. «Виховання малюка» Говарда Гокса саме так і працює: з першої сцени підкидає незручності, непорозуміння й шалений ритм, у якому серйозний палеонтолог втрачає контроль над власним життям. Cary Grant тут чудово грає людину, що намагається втримати порядок, коли світ навколо вперто котиться шкереберть. А Katharine Hepburn вривається в кадр із такою енергією, що кожна їхня спільна сцена іскрить.
Фільм 1938 року давно став класикою американської комедії, але дивиться напрочуд легко й зараз. Тут немає пауз на поважність: репліки летять швидко, ситуації ускладнюються блискавично, а абсурд щоразу піднімається на новий щабель. Важливі й другорядні ролі — Charles Ruggles, Walter Catlett, Barry Fitzgerald — точно підтримують цей карнавальний безлад. IMDb 7.8 цілком пояснюваний: стрічка бере не масштабом, а бездоганним відчуттям темпу й хімії між акторами. Після перегляду залишається легкий, пустотливий настрій, ніби день раптом зірвався з плану — і це виявилося на краще.