Найцікавіше в «Американському другові» — як буденне життя повільно заражається чужою грою, де кожен жест може виявитися пасткою. Вім Вендерс знімає кримінальну історію не як механічний ланцюг подій, а як дивну, майже гіпнотичну подорож крізь недовіру, втому і внутрішній надлом. У центрі цього нервового руху — Том Ріплі у виконанні Денніса Гоппера: слизький, непередбачуваний, водночас харизматичний і тривожний. Поруч із ним Бруно Ганц грає людину, яку обставини непомітно відсувають від звичного світу все далі.
Стрічка 1977 року, створена у співпраці Західної Німеччини та Франції, має особливий ритм: тут важливі погляди, паузи, міські простори, відчуття холоду між людьми. Ліза Кройцер, Жерар Блен і Ніколас Рей додають цій історії ще більше фактури. Це кіно не поспішає пояснювати, зате дуже точно вибудовує моральну слизькість ситуації, де підроблене мистецтво, випадкові знайомства і насильство стають частиною одного ланцюга. Після перегляду лишається тривожний, відсторонений настрій із присмаком приреченості.