Найцікавіше тут навіть не саме вбивство, а те, як страх раптом переселяється в дроти, монітори й побутову техніку. «Привид у машині» Рейчел Талалей вийшов у 1993 році, коли домашні комп’ютери ще не здавалися чимось загрозливим, і саме тому фільм працює по-особливому: він ловить момент, коли звичні електронні речі починають виглядати підозріло. Після електричного стрибка душа серійного вбивці опиняється всередині комп’ютерної системи — і далі стрічка грає на дуже конкретній тривозі перед технологіями, які раптом виходять з-під контролю. У кадрі — Karen Allen, Chris Mulkey, Ted Marcoux, Wil Horneff і Jessica Walter; актори добре тримають цю дивну межу між хорором, техно-параноєю і майже гротескною фантастикою. IMDb дає фільму 4.7, але в ньому є своя химерна енергія дев’яностих: трохи наївна, трохи божевільна, зате впізнавана. Це жахи 18+ не про кров заради ефекту, а про відчуття, що небезпека вже живе у тебе вдома. Після перегляду лишається нервовий, електризований настрій.