Найцікавіше в Grafted — як звичайне бажання «вписатися» тут поступово набуває майже моторошної форми. Sasha Rainbow не поспішає з ефектами: спершу це нервова, дуже незручна історія про дівчину, яка приїздить за обміном і від самого початку почувається чужою в кожній розмові, в кожному погляді, у власному тілі теж. Саме на цьому дискомфорті фільм і працює найсильніше. Joyena Sun грає героїню без звичної глянцевості — розумну, замкнену, вразливу, з болючою потребою бути прийнятою. Поруч Jess Hong, Eden Hart, Jared Turner і Sepi To'a додають історії відчуття соціального тиску, де популярність виглядає не як мила підліткова мрія, а як жорстка система відбору. Попри заявлену драму, у стрічці є тривожний, майже тілесний нерв: вона уважно дивиться на сором, самотність і спотворене прагнення переробити себе заради чужого схвалення. Це кіно не про зовнішні трансформації як трюк, а про внутрішній надлом, який довго ховається за мовчанням. Після перегляду лишається липкий, неспокійний настрій.