Найцікавіше в «Жовтій хусточці щастя» — не сама дорога, а те, як випадкова поїздка Луїзіаною поволі знімає захист із трьох людей, які звикли мовчати про головне. Тут немає поспіху: Udayan Prasad будує фільм на паузах, поглядах і коротких репліках, у яких відчувається більше, ніж у довгих поясненнях. Саме тому ця історія працює не як чергова пригода на колесах, а як тихе зближення чужих одне одному людей.
William Hurt грає стримано й дуже точно — його герой ніби весь час несе за собою тягар, про який не хоче говорити вголос. Поруч Maria Bello, Kristen Stewart та Eddie Redmayne додають живої нервовості й молодої розгубленості, завдяки чому компанія в кадрі не виглядає штучно зведеною докупи. У фільмі 2008 року з IMDb-рейтингом 6.7 важливі не повороти маршруту, а зміни всередині персонажів: самотність тут не прикраса, а справжній двигун історії.
Це американське роуд-муві залишає по собі м’який, трохи меланхолійний настрій із відчуттям тепла, яке приходить не одразу.