Найкумедніше тут те, що дорослий професійний спорт раптом опиняється в руках хлопця, який ще вчора просто мріяв про бейсбол, а сьогодні виходить на поле за Chicago Cubs. «Новачок року» Даніела Стерна грає саме на цьому контрасті: дитяча безпосередність стикається з великими стадіонами, тренерами, пресою і чужими очікуваннями. Після дивного випадку герой отримує неймовірно сильний кидок, і ця фантастична умовність подана легко, без зайвих пояснень — як чиста радість від неможливого, яке раптом стало реальністю.
Thomas Ian Nicholas добре тримає фільм на собі: в ньому є і захват, і розгубленість, і той особливий азарт, через який дитячі перемоги здаються більшими за життя. Поруч — Gary Busey, Albert Hall, Amy Morton, Dan Hedaya, і кожен додає цій історії живого характеру. Це комедія з початку 90-х, тож у неї свій ритм, прості, але влучні жарти й дуже тепла інтонація. Без цинізму, зате з відчуттям гри, літа і маленького дива. Настрій після перегляду — легкий, сонячний і трохи ностальгійний.