Найцікавіше в «Нічному чергуванні» — як звичайна нічна робота раптом перетворюється на пастку, де підозра прилипає до людини швидше, ніж вона встигає щось пояснити. Оле Борнедаль будує фільм не на гучних ефектах, а на відчутті виснаження, тривоги й дивної самотності, яка особливо гостро звучить у темний час доби. Головний герой, студент-правник, опиняється поруч із серією вбивств, і від цього кожна сцена набуває неприємної двозначності.
Юен Макгрегор грає тут дуже влучно: без героїчного блиску, зате з нервом і внутрішнім тиском, який поступово накопичується. Поруч із ним — Нік Нолті, Джош Бролін, Анаїс Еванс, Еріх Андерсон, і весь цей акторський склад додає історії щільності. Попри заявлену драму, у стрічці відчувається холодний психологічний присмак, а американсько-данське походження ніби пояснює її незручний, трохи відсторонений ритм. IMDb дає фільму 6.2, і це якраз той випадок, коли цікавіше не цифра, а специфічний стан після перегляду. Настрій тут гнітючий, нічний і тривожно-замкнений.