Найсмішніше в «Ракетнику» те, що політ на Марс тут довіряють не герою без страху й докору, а дивакуватому інженеру, який більше схожий на людину, здатну випадково зламати панель керування, ніж урочисто підкорити космос. Саме на цьому контрасті й тримається весь настрій фільму Стюарта Гілларда: серйозна космічна програма, амбіції великої місії — і Фред З. Рендалл у виконанні Harland Williams, незграбний, кумедний і по-своєму щирий. Стрічка 1997 року не намагається здаватися «твердою» науковою фантастикою — тут важливіші комедійні ситуації, сімейна легкість і сама мрія про космос, подана без пафосу. Поруч із Williams добре працюють Jessica Lundy, William Sadler, Jeffrey DeMunn і James Pickens Jr., додаючи історії потрібної реакції на хаос, який неминуче виникає довкола такого астронавта. IMDb 5.9 тут сприймається чесно: це не велика космічна одіссея, а доброзичлива, трохи безглузда пригода з настроєм 90-х. Після перегляду лишається відчуття легкої, теплої комедії з дитячим захватом перед космосом.