Найцікавіше тут не самі поєдинки, а те, як бій поступово стає мовою для людей, які інакше навряд чи сіли б за один стіл. У «Ніколи не здавайся 2: Бій» четверо хлопців із зовсім різним минулим сходяться в одному залі, де тренує колишня зірка MMA. І відчуття таке, ніби кожен приносить із собою не лише техніку, а й власну злість, страх і потребу щось довести — іншим або собі.
Фільм 2011 року, знятий Michael Jai White, працює жорсткіше й приземленіше, ніж багато спортивних історій. Тут менше глянцю, більше синців, напружених поглядів і суперництва, яке народжується ще до виходу на ринг. Сам White не лише поставив стрічку, а й з’явився в кадрі разом із Dean Geyer, Alex Meraz, Todd Duffee та Scottie Epstein. Через це екранна фізика відчувається чесною: удари важкі, тренування виснажливі, а конфлікти не декоративні.
IMDb дає фільму 5.7, і це якраз той випадок, коли стрічка бере не складністю, а прямим контактом із глядачем. Вікове обмеження 18+ тут цілком доречне. Настрій у фільму щільний, агресивний і трохи похмурий — із потом, болем і впертістю до самого фіналу.