Найстрашніше тут не дивні події, а те, як горе непомітно змінює звичайний дім. «Ляльковий будиночок» Шінобу Ягучі починається з болю, який неможливо вмістити в слова: після смерті п’ятирічної доньки мати знаходить розраду в ляльці, схожій на дитину, і поступово впускає її в сімейне життя. Далі фільм рухається дуже обережно, майже буденно, і саме від цього стає тривожно. Коли в родині з’являється ще одна дитина, звичний порядок речей дає тріщину, а в домі виникає відчуття чужої присутності, яку складно пояснити раціонально.
Masami Nagasawa грає жінку, що балансує між втратою, провиною і потребою жити далі, а поруч із нею Kôji Seto, Tetsushi Tanaka, Ken Yasuda та Jun Fubuki додають історії приземленості й людського масштабу. Це японська драма 2025 року з IMDb 6.6, де найсильніше працює не ефект, а емоційний надлом. Стрічка залишає по собі тихий, холодний і дуже неспокійний настрій.