Найцікавіше тут навіть не повернення на сцену, а відчуття часу, який нікого не пожалів. Колись Triangle були гучним K-pop феноменом, а тепер їхні колишні учасники через двадцять років знову намагаються зібрати себе докупи після скандалу, що колись усе зламав. І в цьому є не лише музика, а й гіркуватий присмак незручних зустрічей, старих образ і запізнілих шансів. Son Jae-gon будує історію на контрасті між блиском поп-індустрії та тим, що лишається, коли овації давно стихли. У кадрі — Gang Dong-won, Um Tae-goo, Park Ji-hyun, Oh Jung-se та Hyeon Seo-Ri, і саме завдяки цій компанії стрічка не скочується в суцільну ностальгію. Тут є іронія, романтичні нотки, сценічна енергія й людська втома, яку не сховаєш за усмішкою. «Дикий спів» працює не як казка про другий шанс, а як жива, трохи кумедна й трохи сумна історія про людей, які знову вчаться звучати разом. Настрій у фільму теплий, меланхолійний і музично підбадьорливий.