Найсмішніше в «Сазі про Бйорна» те, що шлях до славної смерті тут виявляється майже принизливо складним. Старий вікінг марить Вальгаллою — місцем, де на воїна чекають бенкети, пиятика й вічна слава, але потрапити туди можна лише загинувши як належить. І саме на цій впертій, трохи безглуздій одержимості тримається весь короткий метр. Данська анімація 2011 року працює швидко, різко й дуже дотепно: криваві сутички, фентезійні мотиви й комедійний абсурд тут зібрані в компактну, але виразну історію. За кілька хвилин фільм встигає і посміятися з героїчного пафосу, і показати, якою незручною буває сама ідея «правильної» смерті. Озвучка Phillip Sacramento, Alberte Thorning Agerskov і Jack E. Sovtar добре підкреслює цей тон — трохи суворий, трохи карикатурний. IMDb 7.5 тут виглядає цілком заслужено: стрічка коротка, але з характером. Після перегляду лишається настрій чорної казки з іронічною усмішкою.