Найцікавіше в «Сонячному березі» — як велика суспільна подія проходить десь поруч, а справжній удар припадає на дуже особисті речі: втому, провину, розгубленість і дивне бажання хоча б ненадовго вирватися з дому. Laura Chinn знімає цю історію без гучних жестів, зате з уважністю до незручних пауз і підліткової самотності. Головна героїня доглядає за братом разом із матір’ю, жінкою різкою, виснаженою й непередбачуваною, і саме в цій напрузі народжується її дружба з ексцентричним активістом, який протестує біля епіцентру одного з найгучніших медичних випадків у США. Nico Parker грає тонко й дуже живо: без надриву, але так, що її внутрішній хаос відчувається майже фізично. Laura Linney додає фільму нерв і гостроту, а Woody Harrelson приносить у кадр трохи тепла й дивацтва. Це драма не про подію як таку, а про дорослішання в момент, коли життя не питає, чи ти готовий. Після перегляду лишається тихий, гіркуватий настрій із проблисками світла.