Найцікавіше в «Екзорцизмі» те, як він грає з межею між роллю і справжнім зламом людини. На знімальному майданчику горору актор, якого грає Russell Crowe, починає поводитися дедалі тривожніше, і фільм не поспішає пояснювати, що саме стоїть за цими змінами: старі залежності, психологічний зрив чи щось темніше. Через це напруга народжується не зі скримерів, а з постійного сумніву — кому тут вірити і що насправді відбувається поза камерою.
Joshua John Miller вибудовує історію в замкненому просторі зйомок, де будь-який дивний жест або репліка набувають подвійного сенсу. Окремо працює лінія відчуження між героєм і його донькою: Ryan Simpkins додає стрічці емоційної опори, без якої все могло б розсипатися на самі лише жанрові трюки. Поруч з Crowe з’являються Sam Worthington, Chloe Bailey та Adam Goldberg, і цей акторський склад добре підтримує нервову, трохи брудну інтонацію фільму. IMDb у стрічки скромний, 4.2, але в ній є своя цікава ідея — жах тут проростає з провини, виснаження і страху знову втратити себе. Настрій у фільму важкий, похмурий і неспокійний.