Найцікавіше в «Кодері» те, як буденність раптом починає здаватися пасткою: офіси, переговорні, ділові відрядження — і за всім цим відчуття, що реальність хтось непомітно підправляє. Vincenzo Natali знімає не просто детектив, а холодну, майже стерильну гру з довірою, пам’яттю та чужими ролями. Головний герой, якого грає Jeremy Northam, опиняється в корпоративному шпигунстві й дуже швидко розуміє, що правила тут написані не для новачків. Поруч з’являється загадкова героїня Lucy Liu, і з цього моменту фільм стає ще слизькішим: ніколи не ясно, де допомога, а де чергова маніпуляція. У кадрі багато скла, металу, порожнього простору — це працює не як декорація, а як спосіб тиснути на глядача. Поруч із Northam і Liu добре запам’ятовуються Nigel Bennett, Timothy Webber та David Hewlett. «Cypher» 2002 року не женеться за ефектністю, зате вміє повільно розхитати ґрунт під ногами. Настрій у стрічки тривожний, відсторонений і трохи параноїдальний.