Найцікавіше тут навіть не втеча, не дуелі характерів і не романтичні маневри, а те, як упертість героя раптом обертається ревнощами. «Повторний шлюб» Жана-Поля Раппно — стрічка, де авантюрний рух не стихає майже ні на хвилину, а Жан-Поль Бельмондо почувається у такому темпі абсолютно природно. Його Ніколя Філібер колись утік до Америки після вбивства французького аристократа, а повернувшись, хоче розлучитися з дружиною Шарлоттою. Та щойно навколо неї з’являються інші залицяльники, наміри героя починають хитатися.
У фільмі багато енергії 1970-х: погоні, різкі повороти, іронія, гра на контрасті між запалом і образою. Марлен Жобер додає історії легкості й характеру, а поруч із Бельмондо, Лаурою Антонеллі, Мішелем Оклером і Жюльєном Гійомаром ця пригода не зводиться до одного лише екшену. Тут відчувається французький темперамент, підсилений міжнародним виробництвом Франції, Італії та Румунії. IMDb дає фільму 6.5, і це саме той випадок, коли цікаво дивитися не заради фіналу, а заради руху, інтонації й хімії між персонажами. Настрій стрічки — грайливий, запальний і трохи бешкетний.