Найцікавіше тут — не сам факт перевтілення, а те, як швидко стирається межа між законом і кримінальним світом. У «Хто є хто» Жан-Поль Бельмондо грає комісара Станісласа Боровіца, який заходить у небезпечну гру під чужим ім’ям, щоб дістатися до корумпованих поліцейських. І саме ця подвійність задає фільму нерв: ніколи не знаєш, де закінчується роль і починається справжній ризик.
Жорж Лотнер знімає все без зайвого пафосу, зате з дуже відчутним ритмом французького кіно кінця 70-х. Тут є вулична енергія, жорсткі зіткнення, іронія, а ще той тип харизми, який Бельмондо вмів приносити в кадр одним поглядом і ходою. Поруч із ним — Georges Géret, Jean-François Balmer, Claude Brosset, Julie Jézéquel, і цей акторський склад добре підтримує історію, де довіра коштує дорого.
IMDb дає стрічці 6.5, і це саме той випадок, коли цікаво дивитися не заради гучних поворотів, а заради манери, темпу й настрою. Фільм залишає після себе відчуття азарту, легкої зухвалості й старої французької кінематографічної свободи.