Найцікавіше в «Ренегаті» не бійки й не погоні, а те, як упертий мандрівник раптом опиняється в ролі людини, якій треба відповідати не лише за себе. Люк у виконанні Теренса Гілла спершу виглядає як типовий самітник, що звик жити за власними правилами, але поруч із хлопцем, якого він бере під опіку майже проти волі, ця бравада швидко стикається з побутом, характером і взаємною недовірою. Саме на цьому терті фільм і працює найкраще.
Енцо Барбоні знімає історію легко, без зайвого пафосу: тут є італійський погляд на пригодницький бойовик, де кулаки, гумор і теплі людські сцени існують поруч. Роберт Вон, Росс Гілл, Норман Боулер і Дональд Ходсон добре підтримують цю невимушену динаміку, але головний акцент усе ж на хімії між дорослим, який не просив жодної відповідальності, і дитиною, що теж не збирається одразу довіряти. IMDb дає стрічці 6.2, і це чесно відбиває її характер: не гучне кіно, а жива, проста й дуже людяна пригода. Після перегляду залишається легкий, доброзичливий настрій із присмаком дороги.