Найсмішніше тут те, як один невдалий злочин миттєво перетворюється на ще абсурднішу плутанину. У «Історії одного викрадення» все закручується навколо шофера, який вирішує підзаробити на собаці своєї багатої начальниці, але план сиплеться майже одразу — і далі фільм із задоволенням розганяє цю помилку до повного хаосу. Саме на цьому контрасті й тримається гумор: серйозні наміри, дріб’язкові мотиви і наслідки, які стають дедалі безглуздішими.
Norm MacDonald грає з тією самою сухою інтонацією, яка робить навіть найбезглуздіші репліки ще кумеднішими, а Dave Chappelle додає історії живого ритму й нервової енергії. Окреме задоволення — бачити в кадрі Elaine Stritch і Danny DeVito: вони добре відчувають тон цієї комедії, де все побудовано на непорозуміннях, жадібності й людській дурості. IMDb дає стрічці 5.7, і це чесний сигнал: перед нами не велика класика, а легка комедія початку 2000-х, яка працює саме завдяки акторському складу і любові до абсурду. Настрій у фільму бешкетний, іронічний і трохи хуліганський.