Найстрашніше в «Повсталому з пекла 2» не кров і не монстри, а відчуття, що двері в пекло вже відчинені — і зачиняти їх ніхто не збирається. Після подій першого фільму Крісті опиняється в психіатричній клініці, де її кошмари сприймають як марення. І саме тут історія робить особливо тривожний поворот: лікар, одержимий окультизмом, заходить туди, куди нормальна людина навіть не подивилася б.
Тоні Рендел не намагається повторити дебютний шок оригіналу кадр у кадр. Натомість фільм лізе глибше — в хворобливу, майже сюрреалістичну логіку світу сенобітів. Даг Бредлі знову з’являється в образі Пінгеда, але цього разу стрічка ширше відкриває саму пекельну механіку. Ешлі Лоренс добре тримає емоційний нерв, а Клер Гіґґінс додає історії холодної, майже хижої енергії. Тут багато тілесного жаху, моторошних декорацій і візуальних рішень, які досі виглядають неспокійно. IMDb 6.4 цілком чесно відбиває статус фільму: це не просто продовження, а темніший і сміливіший крок у безодню. Настрій у стрічки густий, лихоманковий і по-справжньому пекельний.