Найцікавіше в «Сліпому» — не сам факт убивств, а фігура підозрюваного, який нічого не бачить, але від цього здається ще небезпечнішим. Xavier Palud будує фільм на постійному зміщенні опори: глядач, як і поліція, не може до кінця зрозуміти, де закінчується безпорадність і починається холодний розрахунок. Інспектор розслідує два жорстокі злочини, і всі нитки тягнуться до сліпого чоловіка. Саме ця суперечність і працює найкраще — версія виглядає майже абсурдною, але відмахнутися від неї неможливо.
У кадрі — стримана французька похмурість без зайвих прикрас. Jacques Gamblin грає поліцейського з втомою людини, яка давно перестала вірити в прості відповіді, а Lambert Wilson додає історії потрібної двозначності. Raphaëlle Agogué, Arnaud Cosson і Antoine Levannier підтримують цю нервову рівновагу, де кожен жест може мати значення. Це бойовик і трилер не про масштаб, а про тиск, підозру й відчуття, що істина весь час стоїть поруч, але вислизає. Після перегляду лишається холодний, тривожний настрій.