Найтривожніше тут те, як легко підтримка може обернутися пасткою. «Споріднені душі» грає саме на цій тонкій межі: коли людині бракує безпеки, навіть уважне повідомлення від незнайомця здається рятівним. Головна героїня веде поетичний блог і живе поруч із чоловіком, чия жорстокість давно зруйнувала відчуття нормальності. Тому поява відданого читача виглядає не романтичним жестом, а небезпечною обіцянкою виходу. І що далі, то виразніше фільм показує: чужа турбота теж може мати хижі наміри.
Канадський трилер 2017 року не розганяється різкими ефектами — він працює через недовіру, настирливу присутність і відчуття, що простір навколо героїні звужується. Cassandra Scerbo, Alex Paxton-Beesley, Scott Gibson, Jeff Teravainen та Habree Larratt тримають історію в людському масштабі, без зайвого пафосу. За IMDb у стрічки 5.3, і це якраз той випадок, коли цікавіше не цифра, а сама ситуація: куди страшніше не монстр, а помилка у виборі того, кому відкрився. Настрій у фільму нервовий, камерний і трохи задушливий.