Найприємніше тут те, як буденна італійська метушня раптом з’їжджає в чистий абсурд: офіціантська підробітка обертається кримінальною плутаниною, а розмови про прибульців звучать так, ніби це найзвичайніша справа. «Я тигр, ти тигр, він тигр» — комедійна фантастика з Італії 1978 року, зібрана з трьох коротких історій, де здоровий глузд постійно відступає перед безглуздими збігами, підозрами й дивакуватими персонажами. У кадрі — Renato Pozzetto, Cochi Ponzoni, Paolo Villaggio, Enrico Montesano та Angela Luce, і саме акторська подача продає тут кожен жарт: хтось грає на розгубленості, хтось на сухій серйозності, через що навіть найдивніші ситуації працюють ще краще. Це кіно з тієї епохи, коли фантастичний елемент не потребував великих ефектів — достатньо було однієї божевільної ідеї та точного комедійного ритму. IMDb дає стрічці 5.5, і це якраз той випадок, коли важливіше не оцінки, а готовність підхопити її химерну хвилю. Настрій у фільму легкий, пустотливий і трохи хуліганський.