Найболючіше в «Дикому житті» те, як сім’я руйнується не через гучну катастрофу, а майже пошепки — через образи, мовчання і дивні дорослі рішення, за якими змушений спостерігати підліток. Пол Дано зняв дуже стриману, майже крихку драму, де кожен погляд важить більше за пояснення. Події відбуваються в Америці 1960-х, і ця тиха, суха атмосфера ніби підсилює внутрішню пожежу, що розгорається між близькими людьми. Батько, якого грає Jake Gyllenhaal, їде на небезпечну й принизливу роботу, залишаючи дружину та сина сам на сам із наслідками. Carey Mulligan тут особливо сильна: її героїня не вкладається в прості оцінки, і саме це робить фільм таким живим. А Ed Oxenbould дуже точно передає стан хлопця, який надто рано бачить, як дорослі втрачають опору під ногами. «Wildlife» не тисне емоціями, а повільно підводить до них, і від цього окремі сцени б’ють сильніше. Після перегляду лишається тихий, гіркуватий настрій і відчуття осінньої самотності.