Найсмішніше тут те, як теплий спогад про батька раптом з’їжджає в абсолютно незручний, майже абсурдний бік. «Ендрю Сантіно: Білий Шум» — стендап-фільм 2025 року, знятий Brandon Dermer, де Andrew Santino працює не лише жартом, а й інтонацією: то ніби недбало кидає репліку, то розкручує сцену до межі, коли вже смієшся з самої незграбності моменту. В основі — історія про спільний похід із батьком на Monday Night Football, і саме ця побутова, майже сімейна рамка робить подальший поворот ще кумеднішим. Тут немає відчуття заготовленої «правильної» комедії: Сантіно говорить різко, по-дорослому, з тим нервовим ритмом, у якому незручність і щирість постійно штовхаються ліктями. IMDb дає 6.3, вікове обмеження 18+ цілком доречне — гумор не згладжений і не просить вибачення. У кадрі також з’являється Rebecca Davis, але головне тут, звісно, голос і подача самого Сантіно. Настрій у стрічки розкутий, колючий і по-своєму дуже живий.