Найсмішніше тут те, як Девід Спейд робить великі теми дріб’язково-особистими — і саме в цьому його фірмовий укол. У «David Spade: Nothing Personal» він виходить на сцену без церемоній і швидко переводить розмову туди, куди зазвичай намагаються не заходити: від своєї майже абсурдної відрази до крабів до кумедно-холодного способу відмовлятися від наркотиків. Жарти побудовані не на гучних провокаціях, а на інтонації, паузах і тому самому спейдівському виразі обличчя, коли він ніби сам дивується, що сказав це вголос. Режисер Ryan Polito не ускладнює форму й правильно робить: тут усе тримається на присутності самого коміка, його ритмі та вмінні перетворювати незручність на сміх. Це стендап-фільм 2022 року з США, дорослий за тоном і чесний у своїй безсоромності, тож вікове обмеження 18+ цілком на місці. IMDb дає йому 5.8, але такі речі зазвичай працюють не цифрою, а настроєм. А настрій тут — колючий, розслаблений і з легкою усмішкою людини, якій справді нічого приховувати.