Найболючіше в «Ляльковому будиночку» — не гучні сварки й не драматичні жести, а незручна тиша між батьком і дитиною, які фактично знайомляться заново. Філіппінська стрічка Marla Ancheta бере дуже крихку ситуацію: чоловік повертається до доньки, яку колись залишив, і тепер має піклуватися про неї щодня. Звучить просто, але фільм працює не на подіях, а на дрібних змінах у поглядах, інтонаціях, спробах наблизитися бодай на крок.
Baron Geisler грає героя без прикрас — із провиною, втомою і незграбністю людини, яка запізнилася на кілька важливих років. Поруч із ним Althea Ruedas дає історії ту саму вразливість, через яку окремі сцени б’ють особливо точно. У кадрі немає зайвого шуму: драма тримається на побутових моментах, недомовленості й відчутті, що минуле нікуди не зникло.
«Doll House» 2022 року не намагається прикрасити примирення чи зробити його легким. Це доросле, стримане кіно з рейтингом 18+, де емоції накопичуються повільно, але чесно. Після перегляду лишається тихий, трохи гіркий настрій і відчуття крихкої надії.