Найцікавіше в «Сорокаріччі» те, як святкова поїздка до Канкуна раптом починає хитатися під вагою дуже особистої образи. Начебто все складається як треба: Сесар щойно переступив межу у 40, попереду кулінарний конкурс, сонце, море і шанс довести щось не лише іншим, а й собі. Але одна неприємна знахідка збиває ритм, і легка комедія відразу набуває нерву — без зайвого драматизму, зате з відчутним людським роздратуванням, ревнощами й втомою від сімейних ролей.
Pietro Loprieno знімає цю історію в простому, майже курортному темпі: яскраві локації, кухонна метушня, незручні розмови й моменти, коли усмішка тримається вже на чесному слові. Erick Elias добре вписується в образ чоловіка, який намагається не розсипатися в найгірший момент, а поруч Gaby Espino, Adal Ramones, Antonio Fortier і Ximena Gonzalez-Rubio додають потрібної живості сімейному хаосу. Це мексиканське кіно 2022 року не маскує свою легкість, але й не робить вигляд, що проблеми тут дріб’язкові. Після перегляду лишається настрій теплої, трохи колючої комедії про вік, самолюбство і відпочинок, який пішов не за планом.