Найцікавіше в «Напівсолодшому» те, що він заходить на знайому територію не з пафосом продовження, а з легким самоіронічним підморгуванням. Це сиквел африкаанс-хіта Semi-Soet 2012 року, і відчувається, що автори не намагаються винайти все заново, а грають із уже знайомим ритмом стосунків, незручних ситуацій і дрібних емоційних вибухів, з яких і народжується комедія. Joshua Rous тримає тон невимушеним: без надриву, зате з живими діалогами й відчуттям, що герої давно знають, як дратувати одне одного максимально ефектно. У кадрі — Anel Alexander, Nico Panagio, Louw Venter, Sandra Vaughn і Diaan Lawrenson, і саме акторська взаємодія тут працює краще за будь-які сюжетні хитрощі. Фільм не маскує своє коріння з ПАР, і це додає йому окремого шарму: інтонації, гумор, темперамент сцен відчуваються дуже конкретно, без знеособленості. IMDb має стримані 4.8, але такі речі часто дивляться не заради цифр, а заради настрою й знайомої хімії. «Напівсолодше» лишає по собі легке, трохи бешкетне відчуття вечора, коли хочеться просто посміхнутися.