Найцікавіше в «Серцеїді» — як романтичний порив за кілька хвилин з’їжджає з рейок і перетворюється на нервову, трохи кумедну, а подекуди й тривожну історію. Айзек після розриву не збирається миритися з поразкою й кидається повертати дівчину, але його впертість заводить зовсім не туди, куди він планував. Замість красивого жесту виходить ланцюг незручних рішень, випадковостей і зустрічей із людьми, з якими краще не мати справ. Саме на цьому контрасті фільм і працює найкраще: починається майже як легка комедія про впертого закоханого, а далі підкидає драму й відчуття реальної небезпеки. Для короткого метру в Sam Chudler вийшла напрочуд щільна річ — без зайвих сцен, зате з чітким ритмом і напругою, що наростає природно. Brannen Graves добре тримає фокус на своєму герої, який одночасно викликає і співчуття, і роздратування. «Heartbreaker / L'arnacoeur» лишає по собі змішаний настрій: іронічний, нервовий і трохи гіркий.
