Найцікавіше в «Погляді» — не самі привиди, а те, як вони вриваються в цілком раціональний світ. Американський архітектор приїздить до Лондона, щоб узятися за реконструкцію великого старого готелю, і замість звичних проблем із будівлею отримує дещо гірше: 21 неспокійну душу, які чогось від нього хочуть. З цього моменту фільм рухається одразу у двох напрямках — як містичний детектив і як нервовий трилер із присмаком британського хорору початку 2000-х.
Paul W.S. Anderson будує історію на відчутті холодного простору: коридори, порожні кімнати, старі стіни, за якими ніби застряг чужий біль. Andrew McCarthy добре вписується в роль людини, котра намагається триматися логіки, коли логіка вже не працює. Поступово розслідування виводить не лише на примар минулого, а й на слід серійного вбивці дітей — і тут стрічка стає похмурішою, ніж можна чекати від телевізійного формату. IMDb 5.8 тут не заважає: у фільму є своя химерна інтонація, трохи сирувата, зате щира. Настрій після перегляду лишається тривожний, холодний і туманний, як нічний Лондон.