Найцікавіше у «Все про Єву» — не театральні куліси, а те, як ввічливість, захоплення і нібито щира відданість можуть виявитися інструментом впливу. Joseph L. Mankiewicz знімає Бродвей не як святкову вітрину, а як простір, де самолюбство, страх старіння і жага визнання звучать голосніше за оплески. Саме тому фільм 1950 року й досі відчувається напрочуд живим.
Bette Davis тут неймовірно точна в ролі великої акторки, яка звикла до сцени, уваги й контролю над власним колом. Поруч Anne Baxter — тиха, скромна, майже непомітна Єва, чия присутність поступово змінює все довкола. George Sanders, Celeste Holm і Gary Merrill додають історії їдкого гумору, втоми від закулісних ігор і дуже людських слабкостей. IMDb 8.2 у цьому випадку виглядає цілком заслужено: діалоги тут гострі, як шпильки, а кожен погляд важить не менше, ніж сказане вголос. Це драма про амбіції, марнославство і ціну чужого захоплення. Після перегляду лишається гіркуватий, елегантний настрій із присмаком театрального світла.