Сніг тут не просто тло, а майже пастка: біла тиша, відрізаний від світу шале й випадкова зустріч, після якої все починає хитатися. «Єва» Бенуа Жако — камерна, холодна драма з мелодраматичним нервом, де важать не стільки події, скільки погляди, паузи й небезпечне тяжіння між людьми. Молодий драматург, якого грає Гаспар Ульєль, опиняється поруч із жінкою, чия присутність відразу ламає звичну логіку. Ізабель Юппер у ролі Єви працює тонко й майже гіпнотично: її героїня вислизає від будь-яких простих пояснень, і саме це рухає фільм уперед.
Стрічка французько-бельгійського виробництва 2018 року не поспішає, зате уважно вибудовує напругу між бажанням, брехнею, самовигадуванням і залежністю від чужого образу. Поруч із Ульєлем та Юппер з’являються Julia Roy, Marc Barbé і Richard Berry, додаючи історії ще більше внутрішньої крихкості. IMDb 4.7 тут радше попередження: кіно непросте, колюче, без наміру всім догодити. Після нього лишається відчуття зимового мороку, тривоги й дивної, майже болючої близькості.