Найкумедніше в «Мордекаї» — те, з якою серйозністю тут усі ганяються за вкраденою картиною, поки сам Чарлі Мордекай більше схожий на людину, яка випадково забрела не в той шпигунський роман. Джонні Депп грає арт-дилера, шахрая й аристократа з бездоганними манерами та катастрофічним талантом ускладнювати собі життя. Навколо нього — розлючені росіяни, британська MI5, терорист і чутки про код, що веде до загубленого золота. Звучить як кримінальна авантюра на максималках, і саме так воно й працює.
Режисер Девід Кепп не жене історію в суворий детектив, а навпаки дозволяє їй грайливо петляти між погонями, абсурдними сутичками й британським гумором. Окреме задоволення — дует Деппа і Пола Беттані: їхні сцени мають той самий ритм, заради якого хочеться дивитися далі. Гвінет Пелтроу додає елегантності, а Юен Макгрегор — правильного суперницького блиску. IMDb 5.5 тут не так важливий, бо фільм бере не точністю, а настроєм: це легка, химерна пригода з детективним присмаком, яка лишає по собі відчуття витонченої дурнуватості й веселого хаосу.